Конкурс справжніх леді

…

І ось судді визначили свою думку і зараз трьом групам дівчаток піднесуть аркушик з їхнім місцем на цьому етапі. Друзі з нетерпінням чекали цього моменту. Але раптом, у них і взагалі не було ніякого місця? Але всі намагалися гнати від себе сумніви. Геть, песимістичні думки! І ось у руках у Поліни опинився заповітний листок. Але замість того, щоб розгорнути, дівчинка стояла і нервово м’яла його в руках.

‒ Ну, відкривай, не тягни! ‒ нарешті заблагали всі.

Але сонячна тільки злякано похитала головою. Від хвилювання вона ледве дихала.

‒ Не можу, ‒ здавлено прошепотіла вона. ‒ Я ж помру зі страху! Я ж впевнена, що ми пройшли. Але що якщо ні? Я ж цього точно не переживу.

Але тут нетерпляча Кіра, яка вже вся знемагала від хвилювання, вирвала з рук подруги папірець. Вона розгорнула його так, щоб ніхто не побачив що там, і глянула на нього з навмисно кам’яним обличчям.

‒ Ну, що ж там? ‒ почулося з усіх боків. Дівчинка винувато опустила голову, сумно дивлячись у підлогу. Тонкі пальці, стискаючі папірець, тремтіли.

‒ Четверте, ‒ жахливо сумно прошепотіла вона, а потім різко підняла голову і благально подивилася на друзів: – Вибачте мене, це все моя провина! Якби я не назвала Луку жахливим, не образила б його, навчилися танцювати так, як треба, так би ми й виступили гарно, й виграли…

Поліна мало не зомліла, почувши страшну новину і вся бліда сперлася на колону, щоб не впасти. До неї тут же підбігла стурбована Аліса. Ліза бачила по обличчю дівчинки, що та звинувачує в усьому себе, адже це вона вчила їх танців! Сама ж читачка почувала себе страшенно спустошеною. Ось що буває, коли так впевнений, що обов’язково виграєш. Знову ця безглузда самовпевненість! А як же потім боляче програвати…

‒ Ну, що ж поробиш, не проходите, ‒ співчутливо розвів руками Лео. Вони з братом теж стояли сумні, мабуть, вболівали за дівчаток.

І тут із-за Кіри почувся радісний крик. Розлючена місячна обернулася і кинулася видирати з рук брата папірець. Але той реготав і не давався їй у руки.

‒ Моїй сестрі тільки в драматичному театрі виступати! І ще так сумно повідомила, що місце в нас четверте! Та я сам би їй повірив, якби не бачив, яке в неї перед цим обличчя хитреньке було! А по – справжньому, у нас друге! ‒ і помчав далі, поки Кіра не наздогнала.

…