Зустріч з невидимками

…

Раптом Лука з жахом закричав. Усі відразу ж озирнулися, щоб подивитися, що сталося. Хлопця щось тягло до землі, а він відчайдушно виривався з невидимих рук.

– Допоможіть – прохрипів він. Бачачи, що брат не може зрушити з місця, Кіра відразу ж кинулася до нього на допомогу. Якщо б сили були рівні, то можливо у них ще був би шанс, але до дітей, здавалося, підбігали все нові й нові невидимки.

Сестра з братом чинили відчайдушний опір, брикалися, кусалися, але їх все одно схопили. Віола, не зважаючи на те, що вона принцеса, кинулася до них на допомогу, але і її було переможено.

Ліза безпорадно озирнулася. Якщо вона побіжить до друзів, то нічим не зможе їм допомогти. Невидимі воїни – це повний капець. На тебе нападуть, а ти цього й не помітиш. Конспірація на вищому рівні!

Ну що ж, й на таких можна знайти управу! Дівчинка роззирнулася навкруги, але на усіх столах наїдків майже не лишилося. І тільки один, що стояв неподалік був повністю заставлений їжею. Видно, це був стіл, з якого брали їжу для гостей. А повний він був тільки тому, що без офіціантів ніхто не знайшов в собі сили піднятись і самостійно щось взяти собі.

«Боже, невже моя мрія збудеться? Маю надію, що дома про це ніхто не дізнаються, бо за стіл більше не пустять! Але зараз, хоч не хоч, це потрібно для справи!» І більше не роздумуючи ні секунди дівчинка підбігла до столу і схопила величезний шматок торту. Просто величезний, повний крему, вершків і солодощів, він ідеально підходив для поставленої мети.

«Хоч би вийшло, – промайнуло в голові. – Я ж далеко не така спритна, як описуються більшість головних героїв у книжках!»

Стиснувши міцніше солодку кулю, Ліза тихенько видихнула, розмахнулася, і кинула шматок у сторону друзів. Не пролетівши і половини шляху, куля раптом розмазалася об невидиму перешкоду і зависла в повітрі. Дівчинка радісно розсміялася. Її ідея була просто чудовою! Не дивлячись, схопила тістечко і знову кинула його кудись навмання. Цього разу кидок досяг цілі і натрапив на когось із не видимих слуг, що знаходились поряд з принцесою. Виглядало це просто  фантастично: солодка пляма, що вперто висить просто в повітрі! Слуга скрикнув і від несподіванки відскочив від Віоли.

– Гей! – вигукнула принцеса з докором дивлячись на читачку і відбігаючи подалі від бойових дій. – Непристойно кидатися їжею!

Ліза вперто мотнула головою. Вона не збиралася так просто відмовитися від своєї мрії влаштувати солодку війну і покидатися тортами. Хто ж такого не хотів. А тепер усе дуже навіть законно. Ніхто б не відмовився б від такого шансу!

…